Інші світи: потенційно населеними є не тільки планети поза Сонячною системою

Планети за межами Сонячної системи називаються екзопланетами й астрономи вже виявили понад 6000 таких світів. При цьому багато хто з екзопланет перебувають у зоні населеності своїх зірок, тобто потенційно придатні для життя. Але проблема в тому, що більшість екзопланет — це газові або крижані гіганти, як Юпітер, Сатурн або Уран і Нептун у Сонячній системі. Але у цих планет можуть бути придатні для життя екзосупутники.
Дослідження опубліковано в журналі Astronomy and Astrophysics, пише Universe Today.
На гігантських планетах Сонячної системи не може існувати життя. Але деякі супутники Юпітера і Сатурна можуть бути потенційно населеними світами. Це означає, що придатними для життя можуть бути й екзосупутники. Проблема в тому, що поки що жодного супутника у планети за межами Сонячної системи ще не було виявлено, а є тільки натяки на їхнє існування.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Автори дослідження вивчили, як можуть формуватися екзосупутники, а також чи можуть вони бути придатними для життя. Учені створили моделювання, щоб визначити, яка частина матеріалу, що залишився після утворення екзопланети, могла б перетворитися на екзосупутник.
Зона населеності для планет залежить від випромінювання, що виходить від зірки. За достатньої кількості енергії рідка вода може зберігатися на поверхні планети, з огляду на правильні атмосферні умови та інші чинники. Але в Сонячній системі деякі супутники, як вважається, мають рідку воду під своєю поверхнею.
Моделювання показало чотири різні процеси формування екзосупутників і тільки в одному випадку вони можуть вижити після взаємодії з планетою і зіркою.
Моделювання показало, що екзосупутники мають формуватися і залишатися навколо гігантських планет. При цьому планета має перебувати не ближче і не далі, ніж приблизно 300 млн км від своєї зірки, тобто у 2 рази далі, ніж Земля від Сонця.
Моделювання також показало, що за межами двох астрономічних одиниць кількість населених екзосупутників різко зменшується, оскільки зона населеності скорочується.
Вчені також виявили, що кількість екзосупутників збільшується зі збільшенням відстані до зірки, але їхні маси занадто малі, що робить їх непридатними для життя.
Моделювання показало, що екзосупутники з масами між Марсом і Землею можуть утворюватися навколо планет із масами приблизно в 10 разів більшими, ніж у Юпітера, і багато хто з цих морів можуть бути потенційно населеними.
Як уже писав Фокус, астрономи виявили дивне явище на Титані, найбільшому супутнику Сатурна, і його поки неможливо пояснити.
Також Фокус писав про те, що фізики створили новий підхід до вирішення однієї з найбільших проблем у фізиці: об'єднання гравітації з квантовим світом. Нова теорія робить крок уперед до створення довгоочікуваної "теорії всього", яка об'єднує гравітацію і загальну теорію відносності з силами, що описуються квантовою теорією.